Важко писати про якісь плани і перспективи розвитку місцевої преси, коли бачиш, як у твоїй рідній країні підштовхують до вбивства і уже вбивають. Причому - не тільки словом, а цілком справжньою зброєю. І ще відчуваєш на рівні свідомості: мовно-інформаційний простір твого рідного міста все більше стає не твоїм. Він, швидше за все, уже фактично чужинський. А ті ЗМІ (засоби масової інформації), які повинні доносити достовірну інформацію про навколишній світ, не просто відсторонені від тебе за своїм змістом, а уже нависли над будинками й хатами у вигляді ЗМІя, котрий випалює серця неправдою. Але коли в таких обставинах перестанеш вірити в силу правди, то обов’язково станеш або жертвою брехні, або (з нею в основі) - співучасником цілого масового злодіяння. Тому журналісти мають з вірою в серці не відступати, а навпаки: діяти наступально, дбаючи про те, що ж слід робити, аби в навколишньому просторі істотно поменшало неправди і аби відсторонити
...
Читати далі »
