(Вечірня казочка про
невідоме завтра)
Сонце неквапно переходило кордони різних держав і виконувало своє призначення:
підтримувало життя на Землі. А тим часом в одній не досить знаній у світі
країні вже вечоріло і на крилечку невеличкої триповерхової хатинки
з видом на море сиділо за великим столом у зручних фотелях четверо: троє
чоловіків і одна жінка. Так само неквапно, як те далеке сонце, вони все
впевненіше переходили кордони різних заборон та заповідей і після кожного
випитого бокалу якоїсь безбарвної рідини знімали із себе одежину за
одежиною, одежину за одежиною… Поступово вони все більше впевнювалися в
тому, що, окрім них, на цьому світі нікого, власне, вже не існує, а тому
не гріх було б знову розпочати біблейську історію із, як їм здавалося, самого
п
...
Читати далі »
