Не дуже хочеться мені говорить, а нада. Бо темно кругом стає, скучно і навіть по-чєловєчєскі погано. А через це все ближче стає бутилка – і народ постєпенно спивається. Бо у нього абсолютно ніякої защіти немає од глупості разних начальников. А потому я вчора вечером  тоже защитилась однією бутилочкою. І вчора було харашо: всі такі дружні були, обнімалися, цілувалися. Зато тепер мені погано, дуже погано.

Та тепер я полностю розумію мій народ і знаю, як йому погано живеться. А після вчорашнього я поняла, шо без любові, без участія серця радість триває недовго, а потом наступає наказаніє. Серце – це наш сімвол сопротівлєнія протів усіх не ... Читати далі"