Не дуже хочеться мені говорить, а нада. Бо темно
кругом стає, скучно і навіть по-чєловєчєскі погано. А через це все ближче стає
бутилка – і народ постєпенно спивається. Бо у нього абсолютно ніякої защіти
немає од глупості разних начальников. А потому я вчора вечером тоже защитилась однією бутилочкою. І вчора
було харашо: всі такі дружні були, обнімалися, цілувалися. Зато тепер мені
погано, дуже погано.
Та тепер я полностю розумію мій народ і знаю, як
йому погано живеться. А після вчорашнього я поняла, шо без любові, без участія
серця радість триває недовго, а потом наступає наказаніє. Серце – це наш сімвол
сопротівлєнія протів усіх не
...
Читати далі"