Любить владу і горілку,

А трибуну (наче дівку)

Так уже уподобав,

Що її коханцем став:

Про любов свою шепоче,

А злізати вниз не хоче.

Ти так само любиш, сину,

Й рідну неньку-Україну?

                   Х Х Х

Круг гончарний в кабінеті,

Біля нього у береті –

Нвпівлисий хитрий лис:

Він не сало  їсть, а рис,

І не посуд виробляє –

Мискоборством промишляє.

                      Х Х Х

Він вилами щось пише по воді,

Хоч виріс на збагаченій руді,

Хвостом виляє, вилаяти може –

В залежності від того, хто - вельможа,

А хто – пересічний, не депутат,

Для кого є щось ближче, ніж мандат.

                         Х Х Х

Для Адама – з неба мана,

Із ребра – його кохана.

А у нас – усе не так:

З неба – попіл, дим і шлак,

А кохання – як омана

Під час трансу наркомана.