(Байка)

Для того, щоб добра не бачили, а значить – і не крали,

За рішенням громади Крота на голову обрали.

Він гордо сів господарем в коморі,

Собаці ж гавкати дозволили надворі,

На ланцюгу сидіти і комору стерегти,

Щоб із чужих ніхто не зміг до неї підійти.

На такі дії зважившись, громада

Собі присвої ла звання далекогляда

І (що не збори) про свою далекоглядність,

Кротову чесність, справедливість і порядність

Вже чи не кожен, хто бажав, там виступав

І щедрі оплески зривав.

Тим часом у коморі (хоч стеріг Собака)

З добра всього – немов би кіт наплакав.

Нема зерна – і край. Один лиш Кріт в коморі.

Собака ж гавкає надворі.

Таке побачивши, громада остовпіла.

Та не Крота – Собаку покарати захотіла.

Бо, бачте, міг лиш Вовк украсти те зерно.

Собака ж – його родич ( це відомо всім давно).

От і не гавкав (так зазначили), а родичу такому

Допомагав нести украдене зерно додому.

Тож до комори його вкинули до літа.

Крота ж як голову залишили сидіти

На тій посаді, тільки в іншій вже коморі.

І стало тихо, бо ніхто не гавкає надворі.

_____________

Ось так і в нас: хто крав, той – на посаді,

А той, хто гавкав, - як вигнанець у громаді.

                2007 р.