20 грудня в залі Київського ПОЛІТЕХНІЧНОГО було
більше тисячі чоловік. Вони стали учасниками (а запрошені – свідками) утворення
на установчому з’їзді
Української Народної Ради: громадської національно-патріотичної організації. –
В тому ж залі, де 20 років тому народився
Народний Рух України за перебудову, а потім (за два роки) Україна стала
незалежною.
Радісно й урочисто билося серце, коли з трибуни
лунали слова Дмитра ПАВЛИЧКА і Бориса ОЛІЙНИКА, Івана ДРАЧА і Юрія ШУХЕВИЧА,
В’ячеслава БІЛОУСА і Юрія ЩЕРБАКА… Але й час від часу тужило воно, бо
достеменно точно знало, що в Кривому
Розі до організації УНР долучилися рейдери Любов БАЛАБАТ і Руслан БІРЮКОВ,
Євгенія ФЕДАШ, Юлія ЛЕБЕДИНЕЦЬ і Микола КРАМАРЕНКО, які уже
більше року (а можливо, - й більше двох) роблять все можливе, аби знищити
Криворізьку «Просвіту» й забрати собі, для свої чорних справ, і всю
просвітянську організацію, і газету. Йому, цьому серцю, дуже гірко було, коли
почуло, що до складу Ради УНР увійшов голова ВУТ «Просвіти» імені Тараса
ШЕВЧЕНКА Павло МОВЧАН, один із тих людей, який
разом із центральним правлінням своїми діями фактично заблокував нам, криворізьким просвітянам, можливість
розповідати про свою громадську діяльність на державному телерадіомовленні в
Кривому Розі, а над
журналісткою-просвітянкою (на чистий четвер перед ВЕЛИКОДНЕМ!) так звані колеги по роботі влаштували
судилище і (втретє!) мало не звільнили роботи. То що ж робити, коли з таким
МОВЧАНОМ-фарисеєм бути в УНР та ще й під
його началом? На що сподіватися?
Та серце заспокоїлося й заспівало, коли на всю
велетенську залу залунав ГІМН НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ. І я вірю, що Україна не вмре, що вона
очиститься від тих, які намагаються своїми діями вчинити люстрацію нам, українським патріотам, і знову
окупувати УКРАЇНСЬКИЙ ТРОН.
Ні, цьому не бути! Потужною надією для мого серця
пролунали слова Голови Ради Старійшин УНР Дмитра ПАВЛИЧКА: «Сприймайте нас як
націоналістів воскресаючого народу!»
Слава Україні!
|
