ПРОМІНЬ ПОШУКУ

Про якість питної води у Кривому Розі (зрозуміло, що зі знаком «мінус») незабаром, мабуть, складатимуть легенди. Так само, як і про «чистоту» повітря, про  «надійність» тутешніх доріг, про кількість онкохворих, хворих  на туберкульоз, хворих на СНІД… Багато всього тут дикого за цивілізаційними мірками розвелося… Але я поки що – тільки про воду і про, так би мовити, товариську взаємодопомогу та взаємопідтримку металургів, які працюють пліч-о-пліч на одному підприємстві.

Бо може трапитися й таке, що на величезному комбінаті «Арселор-Міттал-Кривий Ріг» складатимуть також легенди і про вищезазначену «взаємодопомогу та взаємопідтримку». А все – через непримиренну позицію головного «защитника интересов местных трудящихся» пана Юрія БОБЧЕНКА, голови профкому Всеукраїнської профспілки гірників і металургів на цьому підприємстві. Бо це ж як тільки треба ненавидіти своїх колег із іншої профспілки, котрі теж працюють на комбінаті, щоб позбавити їх права отримувати бутильовану очищену воду в найбруднішому місті цілої України?! А таке якраз і сталося. Свідчення цього – не тільки розповіді активістів іншої профспілки, а й документи, які представив редакції газети «Промінь Просвіти» заступник голови профкому Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів (НВФ) на комбінаті Сергій СТРУКОВ, котрий є одночасно старшим громадським інспектором первинної профспілкової організації. Серед них – виписка із протоколу «заседания президиума профкома ОАО «Арселор-Миттал-Кривой Рог» за №51 з питання «О прекращении обеспечения питьевой очищенной водой членов профсоюза НПФНП» від 9 червня 2010 року. Там чорним по білому написано: «Председателям цеховых комитетов профсоюза металлургов и горняков Украины взять под контроль выделение бутылированной воды работающим по спискам №1 и №2 – только членам профсоюза металлургов и горняков Украины». 

І це – при тому, що існує інший документ (від 26 квітня 2010 року), підписаний директором департаменту з персоналу цього підприємства паном БАЙГУШЕМ, де чітко зазначено:

«На основании заключений директора горного департамента и председателя профсоюзного комитета ПМГУ предприятия сообщаю следующее: обеспечение работников очищенной водой на предприятии осуществляется без учета принадлежности к конкретному профсоюзу».

Підтвердженням того факту, що адміністрація металургійного комбінату не має жодного стосунку до дискримінаційних дій з боку «братньої» профспілки є також і відповідь від 28 травня 2010 року зі служби директора з охорони праці підприємства на звернення голови профкому профспілки НВФ Сергія ГАПОНА. У ній говориться однозначно:

«Очищення вода выдается всем работникам постоянного штата ОАО «Арселор-Миттал-Кривой Рог» независимо от членства в профсоюзной организации. Количество средств, выделяемых на приобритение бутылированной и очищенной воды, обозначено в смете расходов на оплату труда».

Тож і виходить, що дискримінаційні дії проти «братньої»  профспілки здійснює саме керівництво комбінатівського профкому Всеукраїнської профспілки гірників та металургів під началом Юрія БОБЧЕНКА, причому – всупереч настановам адміністрації. Значить, для пана БОБЧЕНКА – ніхто не указ, а він – сам собі голова і начальник. Тож, мабуть, і права людини для нього – щось таке чужинське (в тому числі, - Загальна декларація прав людини, яку свого часу ратифікувала Україна)?

 Та яким би високим начальником він себе не вважав, за скоєне має відповісти. Бо в тій же Декларації в статті 7-й зазначено: «Всі люди мають право на рівний захист від будь-якої дискримінації».