ПРОМІНЬ ПОШУКУ

ПОЛІТ КРІЗЬ ТЕМРЯВУ:

ДВАНАДЦЯТЬ РОКІВ

ЯК СВІДЧИТЬ про це запис у щоденнику, дванадцять років тому, 14 серпня 2006-го року, ми разом з Олександром ЧИЖИКОВИМ здали в Криворізьку міську друкарню матеріали для першого числа нашої просвітянської газети «ПРОМІНЬ ПРОСВІТИ» як видання міського обєднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА, а підписане до друку це число було наступного дня, 15 серпня, о 14.45, вийшло у світ 16 серпня, в середу, а разом з Оленою МАКОВІЙ ми забрали його з друкарні 17-го. Так і почалася вже дванадцятирічна історія газети, яка й досі є єдиною в місті незалежною україномовною.

В першому зверненні до читачів голова криворізького міського обєднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА, народний депутат України першого скликання Микола КОРОБКО написав: «Наше Товариство покликане в першу чергу, сприяти утвердженню української мови як єдиної державної мови в усіх сферах суспільного життя, своєю діяльністю утверджувати в суспільстві принципи гуманізму, взаєморозуміння, співробітництва, релігійної та громадянської злагоди, лояльного ставлення громадян до держави. Перед нашою майже мільйонною міською громадою постає неймовірно складний клубок духовних, екологічних, економічних та правових проблем, і їх активне громадське обговорення надасть владі обовязку бути відповідальною перед громадою. Ми сподіваємося, що наш часопис стане в нагоді широколму колу читачів як засіб незалежного та неупередженого спілкування».

Восьме число газети (в грудні) відкривалось матеріалом під назвою «Про нас прочитали в Америці», де, зокрема, йшла мова про таке: «Як це не дивно, але більше українців дізналося про вихід перших шести чисел газети «Промінь Просвіти» не в Кривому Розі чи області, а за кордоном України, передусім – у Сполучених Штатах Америки. Це тому, що редактор газети української діаспори «Свобода» Ірена ЯРОСЕВИЧ відгукнулась на запит від нашої редколегії й надрукувала коротку інформацію про нас та наше прагнення знати, як живеться українцям у США. Зявилась ця інформація з адресою «Променя Просвіти» і на інтернет-сайті «Свободи». Причому 46-те число цієї газети від 17 листопада 2006 року надіслали в Україну поштою, і за три дні, якраз напередодні річниці Майдану, Дня Свободи, газета була у нас в редакції. За це ми глибоко вдячні нашим колегам».

Та в матеріалі під назвою «Партнаїзд на вулиці ЛЕНІНА, або Хто готує відбивну із «Просвіти»?», який вийшов у 55-му числі, в жотвні 2008 року, вже говорилося про те, що під проводом представників партійних струтур так званого демократичного спрямування у тодішньому Дніпропетровську відбулася рейдерська атака на обласну «Просвіту». А 31 січня 2009-го вже відбулася й рейдерська атака, спрямована проти криворізького міського обєднання ВУТ «Просвіта» під час проведення звітно-виборної конференції. Але криворжці вистояли і в числі 12-му за 2009-й рік газета відкрилась заявою редакційної колегії під назвою «У «Просвіті» найголовніший голова «обирає» голів місцевих організацій». Ось її висновок із запитанням: «Позиція членів Головної ради, зокрема, голів обласних організацій, які входять до неї, не може не дивувати. Їх не зацікавило, чому у графік проведення обласних звітно-виборних конференцій не був включений Дніпропетровський край і яким чином зявивися новий «голова» Дніпропетровської обласної організації товариства «Просвіта» та ще багато чого з того, що накручено навколо неї. Можливо, за стараннями у розбудові громадянського суспільства не вистачило часу?».

Після того, в серпневому числі, була вміщена заява криворізьких просвітян під заголовком «УІІІ зїзд… визнати таким, що не відбувся». Навіть її початок дуже красномовний, де йдеться про наступне: «Як стало відомо із повідомлень засобів масової інформації, 19 червня поточного року в місті Києві відбувся VIII зїзд Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА. На цьому зїзді була відсутня офіційна делегація Дніпропетровського обласного обєднання, що входить до складу згаданого товариства. Головна рада Товариства, яка згідно статутної норми, скликає зїзд, не включила Дніпропетровське обласне обєднання у графік проведення обласних конференцій, не залучила організацію до роботи з підготовки зїзду та офіційно не повідомила про норму рпредставництва, дату і місце проведення зїзду».

Центральний офіс перестав фінансово та іншими способами підтримувати випуск газети «Промінь Просвіти», а навпаки: вдався до інших дій, які згодом призвели до того, що газета наша не була включена до каталогу передплатних видань. Тож у часи Революції Гідності й розгортання війни Росії проти України, що почалася з анексії Криму, ми опинилися в дуже складній ситуації. Через це наприкінці 2013-го року, в числі 24-му, вийшла редакційна стаття під заголовком «Промінь Просвіти» не зламати!» зі зверненням до наших читачівс. Ось один із її головних моментів: «

На припинення виходу нашої газети новоспечене «керівництво» просвітян сподівалося з перших днів вчиненого перевороту. До цього, в першу чергу, доклали зусиль апаратники мовчанівської кухні: п.п. Сергій ДОВГАЛЬ, Микола КРАМАРЕНКО, Олександр МЕЛЬНИКОВ, Юрій РОМАНЕНКО, Любов БАЛАБАТ, Юлія ЛЕБЕДИНЕЦЬ. Закриття газети жадав і П. МОВЧАН, який за списком партії «ВО «Батьківщина» ніс свою суперечливу місію народного депутата України. Жадав, але не міг наважитися встряти в резонансну роль інквізитора по відношенню до просвітянського видання, яке набуло позитивної репутації серед просвітян області, і його бажання покінчити з газетою мало реальну підставу: його від самого початку не влаштовував критичний дух видання. За весь період існування газети від 2006 року він, щорічно отримуючи з державного бюджету на просвітянські заходи суми, що позначалися мільйонами гривень (для прикладу, у 2010 році - 3200, 0 тис. грн.), заледве півтора роки виділяв кошти на друк «Променя Просвіти». Тим паче, що кількість періодичних просвітянських друкованих видань по всій Україні можна перерахувати на пальцях однієї руки…».

Тож внаслідок цих та інших дій ми й змушені були припинити випуск газети «Промінь Просвіти», зареєструвавши нову (під назвою «Промінь Просвіти Є») як видання Криворізького міського правозахисного товариства, що почало виходити в світ з березня 2017 року, здолавши темряву тих перешкод, аби й далі висвітлювати все те важливе, що відбувається в нашому місті, області та в незалежній Україні в цілому.