ПРОМІНЬ ПОШУКУ

1. Припинити наругу над пам’ятю Тараса ШЕВЧЕНКА, а значить - оголошення про репертуар Криворізького міського академічного театру драми та музичної комедії  імені Тараса ШЕВЧЕНКА навпроти пам’ятника йому на проспекті Карла МАРКСА регулярно подавати державною мовою, а не мовою Російської імперії та її імперського типу наступників, якою видавалися царські укази про репресивні дії проти поета за вірші, які він писав українською.

2.  Рішенням сесії Криворізької міської ради визнати неправомірним прийняте рішення  відділом реєстрації виконкому міськради в 2009 році про реєстрацію неіснуючого Криворізького міського об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА під головуванням журналіста загальноміської газети «Червоний гірник» Миколи КРАМАРЕНКА, оскільки він не був навіть членом організації «Просвіта» у вже діючому  міському об’єднанні під такою ж назвою, активісти якого 31 січня 2009 року благополучно провело звітно-виборні збори і обрали його головою Миколу КОРОБКА. Така реєстрація блокує нормальну роботу Криворізького міського об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса ШЕВЧЕНКА і в решті решт робить неможливим подальше видання своєї газети «Промінь Просвіти» у наступному, 2014-му, році. Попри звернення до суду, справа ніяк не розв’язується.

3. Розглянути найближчим часом на сесії Криворізької міської ради питання про те, що в рік 200-річчя від дня народження Т.Г.ШЕВЧЕНКА величезне українське місто (за площею – друге в Україні, а за довжиною – третє в світі)  може залишитися взагалі без україномовних газет. А  це означає, що необхідно прийняти рішення про подальший вихід у світ газети «Промінь Просвіти» з наданням фінансової допомоги на її друк або якомога швидше посприяти створенню нової україномовної газети, де б пріоритетом були цінності українського народу.

4. Прийняти рішення про те, щоб ні в якому разі приватні структури без дозволу на те мешканців будинків у місті Кривому Розі не використовували житлові площі для ведення свого бізнесу і не споруджували самочинно прибудови до цих будинків з такою ж метою і звернутися до міської прокуратури з листом, в якому зазначалося б (у вигляді рекомендації), аби та здійснила прокурорське реагування в кожному районі міста і в разі виявлення таких дій (які несумісні з вимогами Закону «Про місцеве самоврядування» та з іншими із українського законодавства) якомога швидше навела лад у цьому питанні.

5. Припинити практику вибіркового інформування криворіжців про хід пленарних засідань міської ради у новинах з використанням муніципальної ТРК «Рудана», а демонструвати такі засідання повністю і в прямому ефірі, забезпечивши таким чином хоча б у цьому важливому моменті відкритість у роботі народних обранців.

6. Припинити практику виконання Гімну Кривого Рогу на початку кожного пленарного засідання міськради та по його завершенню, одночасно ігноруючи при цьому виконання Державного Гімну України й таким чином демонструючи не патріотизм, не любов до Батьківщини, а містечковість і провінційність.

7. Звернутися офіційно до адміністрації міської державної телерадіокомпанії «Криворіжжя» з рекомендацією переглянути зміст розділу «Редакційна політика» в частині, де говориться  «…журналісти телерадіооб’єднання виключають у своїй роботі ідеї націоналізму…», оскільки, по-перше, це поняття має, як мінімум, три значення (у двох із них – «патріотизм» і «рух за національне визволення»), а по друге, воно широко використовувалося в колишньому СРСР сталінщиною у поєднанні з визначенням «буржуазний» для боротьби з українським народом, у першу чергу – з українською інтелігенцією.

8. На офіційному сайті міста Кривого Рогу (там, де говориться про реагування на критику) або реально на неї реагувати на виступи місцевих ЗМІ (без самочинного  їх поділу на так звану «конструктивну» критику та іншу), або взагалі прибрати цей розділ з сайту як такий, що реально не відповідає вимогам сьогодення і говорить про те, що в місті немає свободи слова, а тільки її імітація.

9. Припинити практику виступів державних посадовців та народних обранців недержавною мовою (якщо вони представляються офіційними особами), бо це суперечить законодавству України як незалежної держави, а Кривий Ріг не має автономного статусу, а також не сприяє пропагуванню української мови й у так уже геть зрусифікованому місті (звернувши увагу на те, що  за результатами останнього перепису населення близько 80 криворіжців вважають себе українцями).