9 березня вся Україна
відзначала 196-ту річницю від дня народження геніального сина українського
народу, поета, мислителя і художника Тараса ШЕВЧЕНКА. Кривий Ріг теж не лишився
осторонь. І криворізькі просвітяни вже після 8-ї ранку, самотужки підготувавши
кошик із квітами, поставили його до підніжжя пам’ятника, почитали Тарасові
вірші з «Кобзаря».
Однак уже з тієї пори
навколо пам’ятника юрмилися двірники з мітлами, неподалік стояли міліцейські
машини, ходили навколо якісь люди військової виправки із серйозним виразом на
обличчях, і дехто – з міського та районного керівництва. Могло здатися, що сюди
мав завітати якийсь високий і впливовий гість із далекого зарубіжжя, не менше. Потім
ще організовано привели якусь групу молоді, «для масовки». А незадовго до
десятої години трапилося найцікавіше: пригнали цілу автовежу. Як виявилося, -
для того, щоб зняти сніжок із голови Тараса та з його плечей. А ще після цього
безпосередньо і через двірників працівники Криворізького міськвиконкому
намагалися умовити нас, просвітян, прибрати кошик із квітами або взяти його із
собою та пройтися колоною для покладання квітів «разом з ними», з міською
адміністрацією. Це з тими, хто кілька років тому, попираючи Конституцію України
і вийшовши за межі своїх повноважень, проголосували за російську мову як за
другу державну і навіть оголосили Кривий Ріг «територією без НАТО», з тими,
яких лякає навіть сніг на голові Кобзаря. Та не дочекаються. Тож довелося Юрію
ЛЮБОНЕНКУ «сотоварищи» ставити свій великий шикарний кошик поряд із дарунком
від «Просвіти» імені Тараса ШЕВЧЕНКА.
Але, здається, дечого
вони таки домоглися. Бо другого дня і той їхній великий кошик, і букетики
тюльпанів від міських начальників так і лежали, а кошик від просвітян із
написом десь зник. - Хоч був навіть скотчем міцно припасований…
|