ПРОМІНЬ ПОШУКУ

(За матеріалами міжнародної конференції)

29 листопада в Севастополі відбулася визначна подія:  міжнародна конференція «Безпека Чорноморського регіону: енергетика, економіка та екологія». Організував її та провів у конференц-залі «Адмірал» готелю «Севастополь» Фонд Конрада Аденауера спільно з Інститутом зовнішньої політики Дипломатичної академії України при МЗС України і Центром сприяння вивченню геополітичних проблем та євроатлантичного співробітництва «НОМОС». Важливо при цьому підкреслити, що захід проходив за активної участі представників громадських організацій. Чи не найактивнішу роль на ній відігравали експерти із шести країн: Німеччини, США, Румунії, Туреччини, Вірменії та України. Був запрошений на конференцію і автор цих рядків, що й  пропонує коротенький (з огляду на обмежену газетну площу) звіт про її роботу.

Протягом дня, з перервами на каву-брейк та на обід, відбулося три сесії: «Енергетична безпека країн Чорноморського регіону», «Екологічні проблеми Чорного моря та шляхи їх вирішення» і «Економічні аспекти Чорноморського регіону». Відкривав захід (а також виступив модератором у третій сесії) керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні журналіст Ніко ЛАНГЕ, а в інших двох сесіях модераторами виступили директор Інституту зовнішньої політики Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ і директор Центру «НОМОС» із Севастополя Сергій КУЛИК. Окремо виступив із самого початку і мав окремий виступ при підбитті підсумків конференції Василь ІВАШКО, керівник відділу стратегічного партнерства Міністерства закордонних справ України.

У першій частині в центрі уваги була доповідь, з якою виступила доцент Українського інституту досліджень, професор Гарвардського Університету (США) Маргарита БАЛМАСЕДА, у другій (посеред інших) – представника фонду Конрада Аденауера із Берліну (Німеччина) Яспера АЙТЦЕ в якості референта по Україні, Білорусі й Південному Кавказу та заступника директора Інституту південних морів НАН України Юрія ТОКАРЄВА. Третя ж сесія вразила вже самим фактом одночасної участі в роботі конференції представників Туреччини і Вірменії, оскільки ці країни вже десятиліттями ніяк не можуть унормувати свої міждержавні стосунки. Від названих країн тут були Левон БАРЧУДАРЯН, колишній міністр фінансів Вірменії, який на конференції представляв Єреванський Державний університет економіки, і директор Університету Гресун із Чорноморського Центру стратегічних досліджень Туреччини Ялчин САРІКАЯ.

Це був справжній мозковий штурм з метою практичного розв’язання у найближчому майбутньому цілої низки проблем, які в комплексі становлять небезпеку для мирного співіснування різних держав і народів, становлять небезпеку для життєдіяльності людей і для навколишньої природи. А завершився він підсумковим засіданням, на якому були зроблені висновки.

Тож у цій підсумковій частині представник апарату Міністерства закордонних справ України Василь ІВАШКО підкреслив високий інтелектуальний рівень конференції: «За рівнем доповідей, за фаховістю – це була одна з кращих конференцій по Чорноморському регіону. Тут не було нічого зайвого, все було якісно і на дуже високому рівні...». Далі він намагався пов’язати деякі, на його погляд, успіхи у зниженні напруженості в регіоні протягом останнього часу підписанням Харківських угод, а також наголосив: «основоположний принцип нашої політики, української, в Чорному морі – не в логіці лідерства, а в логіці спільних проектів. Ми вважаємо, що це вже тема минулого: боротьба за лідерство чи «хто сильніший, тойі правий». Сьогодні повинна інша логіка бути: спільні проекти в тій же екології, в тій же енергетиці, в інфраструктурі шляхів, наприклад.    

А Сергій Кулик, відзначивши безумовно високоінтелектуальну складову конференції і глибоке проникнення в суть цілої низки проблем, які тут розглядалися, зосередився на тому, що залишилося поза увагою її учасників. Він сказав: «Залишилося поза увагою таке важливе питання, як вплив військової діяльності на екологію Чорноморського регіону. Я маю на увазі не тільки військову діяльність сьогодні, а й військову діяльність і в минулому. Це проблема утилізації боєприпасів, це проблема із затопленими хімічними речовинами в Чорному морі, це і проблема розмінування».

Та за змістовністю, актуальністю  і цілою низкою конкретних пропозицій із метою втілення досягнутого як на цій конференції, так і на попередніх, був, як на мене, виступ Григорія ПЕРЕПЕЛИЦІ. Звернувши увагу на недавній факт російсько-грузинської війни, він підкреслив, що в тій критичній ситуації безпекові запобіжники в Чорноморському регіоні не спрацювали. «Чому вони не спрацювали?» – запитав керівник Інституту зовнішньої політики, а потім  сам же і відповів:

«Тому що система регіональної безпеки в цьому регіоні не є завершеною. З одного боку, розвиваються інститути, але немає спільної міжнародної договірно-правової бази цієї безпеки. І ми не маємо режиму безпеки. Тому, щоб це здійснити, треба знайти спосіб. Таким способом продовження роботи сьогоднішньої конференції на експертному рівні і такою базою може бути підписання КОНВЕНЦІЇ. Бо взагалі конвенції передбачають обов’язковість поведінки. І тут ми маємо Конвенцію МАНТРЕ щодо військо-морської діяльності в Чорному морі і в чорноморських протоках. До речі, ця конвенція з 1936 року працює, і достатньо ефективно. Тому ми маємо створити конвенцію, скажімо, економічної діяльності в Чорному морі чи виробничої діяльності. Тут уже говорилося про збереження рибних ресурсів. Це теж має бути предметом спеціальної конвенції. Має бути розроблена конвенція в галузі збереження екології Чорного моря. Власне, це і є наступний крок, над яким ми маємо працювати».

Як починав конференцію, так і завершив її керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Ніко ЛАНГЕ. Аідсуиовуючи все сказане іншими виступаючими, він підкреслив, на його погляд, найголовніше:

 «ЯК на мене, сьогодні стало ясно, що багато викликів, які є актуальними для України, є такими ж актуальними і для інших країн Чорноморського регіону. І, логічно, треба відповідати всім разом на ці виклики. А тому регіональна інтеграція, регіональна співпраця – це логічний розвиток, який має бути характерним для всього світу. І мені здається, що (як я сьогодні почув) у Чорноморському регіоні у нас є багато реальних шансів на співпрацю».