ПРОМІНЬ ПОШУКУ

«…Настало лето, - Спасибо партии (и ВИЛКУЛАМ?) за это!..»

Очам своїм  не вірю, але це сталося: вищеназвана рубрика уже стала в нашій газеті традиційною. Хоча, якщо поміркувати, так воно й мало бути. Бо, мабуть, тим, що в кабінетах редакції газети «Червоний гірник» сидять, глибоко начхати, як там їхню «поважну» і «заслужену» газету називатимуть «разниє  всякіє газєтьонкі»», оскільки для них, швидше за все, найголовніше, аби гроші платили і влада схвально ставилася до їхньої, так би мовити, творчості. Але я ніяк не можу зрозуміти, як це газета може затято називати себе загальноміською, заснованою Криворізькою міською радою, а сама на своїх сторінках тим часом (майже виключно) займається піаром лише однієї партії? Хтось мені може  підказати, на базі якого такого закону із чинних  сьогодні у незалежній Україні можливе подібне неподобство?

А це ж не вигадка. Хто не вірить і у кого вистачить терпіння хоча б погортати її сторінки та  вчитатися в деякі з тих нудно-одноманітно написаних текстів, сам зможе в цьому переконатися.

Для прикладу візьмемо підшивку за червень цього року. І перше ж число газети за названий місяць (тільки-но ми його розгорнемо) підтвердить мої слова: на кожній із перших чотирьох сторінок бачимо піар Партії регіонів, її керівників і депутатів. На першій – у матеріалі під заголовком «Майстер-клас для народного депутата» на тлі майстрів Петриківського розпису – печально відомого для українців (бо він є одним із авторів антиукраїнського за суттю своєю законодавства про мови) Вадима КОЛЕСНІЧЕНКА.  На другій – (під рубрикою «Перемога») в матеріалі під заголовком «Олександр ВІЛКУЛ  привітав кандидата від Партії регіонів Оксану ГОЛОЛОБОВУ з перемогою на виборах» - самого ВІЛКУЛА і новообраної депутатки. На третій    (в матеріалі «Літо починається зі свята») - відомого депутата від Партії регіонів В’ячеслава ЗАДОРОЖНОГО. Але не тільки його. Бо в тексті є ще ось така фраза: «…ініціатором впровадження «Системи супроводження і допомоги дітям, які потребують особливої уваги», був тодішній голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації, керівник обласної організації Партії регіонів Олександр ВІЛКУЛ». А на четвертій (у матеріалі під рубрикою «Кінець навчального року») йде мова про те, як «регіонали» привітали учнів: «На святі останнього дзвоника в усіх школах, ліцеях, гімназіях Кривого Рогу з приємною вітальною місією побували  депутати місцевих рад – представники Криворізької міської Партії регіонів. Вони вручили подарунки кращим учням».

В наступному числі «ЧГ» (43-му за цей рік) – знову піар для Олександра ВІЛКУЛА (аж у двох матеріалах). Та не тільки. Бо згадується ще один (в матеріалі Мотрони ПАНОВОЇ  «Хай стелиться доля щаслива» під рубрикою «Майбутня еліта держави»): «У церемонії вручення золотих та срібних медалей кращим з кращих випускникам шкіл взяв участь народний депутат України від Партії регіонів Костянтин ПАВЛОВ. А на 10-й сторінці цього числа  – знову традиційний піар для Олександра ВІЛКУЛА, де, зокрема, говориться: «1 червня, в Міжнародний день захисту дітей, Дніпропетровська обласна організація Партії регіонів під керівництвом Олександра ВІЛКУЛА організувала для дітей святкову програму…».

Приблизно так само – і в інших числах. Тільки буває,  що більше пишуть «про діяння-виступи» Юрія ВІЛКУЛА, який нині є міським головою, а про Олександра ВІЛКУЛА (його сина) – тоді менше (це, наприклад, характерно для 46-го числа газети за 2013-й рік). І з цього приводу згадуються поетичні  рядки, які, так би мовити, в сатиричному пориві критикували-підносили до небес тогочасну «руководящую и направляющую роль КПСС» у Радянському Союзі: «Прошла зима, настало лето, –
Спасибо партии за это!..».

Те ж саме можна віднести й до сьогоднішнього фактично тотального прославляння ролі «ПР». Різниця полягає тільки в тому, що в чинній Конституції України про керівну й спрямовуючу роль Партії регіонів і рядка немає. А ще – чи не менше від цієї партії  славлять сьогочасних керівників сімейства ВІЛКУЛІВ (Юрія-батька і Олександа-сина). З цієї причини – відповідний заголовок до цього мого коротенького огляду, який цілком спирається на факти публікацій у газеті «Червоний гірник». І найбільше таких піар-матеріалів останнім часом належить людині, яка підписується Андрієм МІХЕЙЧЕНКОМ. І ще є одна дуже важлива, на мій погляд. річ. Чомусь одна фінансова група (чи велика група підприємств гірничо-металургійного комплексу) в «ЧГ» останнім часом пишеться без лапок і російською: Метинвест. Чого б це раптом?

Тому-то з цієї причини та вище перелічених просто смішним і безпомічним виглядає у названій газеті навіть заголовок (я вже не кажу про зміст) матеріалу: «Преса незалежна, її влада – безмежна» (розміщений на 4-й сторінці  в числі 45-му за цей рік).

                                                                                      Іван  БІЛОХРЕСТ.