(Есей на випередження)
Ще б’ється серце України. Бо сильні духом, мужні і сміливі люди, з Богом у серці, наповненим незламною вірою у велике майбутнє України-неньки, боронять її від ворогів на фронті і в тилу. А що буде, коли силу почнуть набирати несамостійно мислячі пристосуванці, які «хотят міра прєждє всєво» (а не перемоги над ворогом у тилу і на фронті)? Адже властивість мімікрувати (змінюватися під оточення, таким чином маскуючись, аби не стати здобиччю для ворогів) має відношення не тільки до тваринного світу, а й до людського теж. І то чудово, коли така мімікрія-зміна є лише зовнішнім атрибутом, аби здобути перемогу над ворогом і стає, наприклад, дуже корисною для розвідників, для спецслужбовців чи для інших груп людей такого ж штибу. А коли – внутрішньо, з причини відсутності твердих переконань (бо тоді людина спирається на особист
...
Читати далі »
