Форма входу

Категорії розділу

ПАРОДІЯ [7]
СТАТТІ СЬОГОЧАСНІ [74]
Статті автора з 1 вересня 2009 року

Пошук

Календар

«  Жовтень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Архів записів

Наше опитування

Націоналізм як державна політика
Всього відповідей: 20

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


 ПРОСВІТА - КРИВИЙ РІГ


Понеділок, 21.08.2017, 12:12
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

ПРОМІНЬ ПОШУКУ

Головна » 2012 » Жовтень » 29 » Свято «совка» в Кривому Розі та після нього
11:16
Свято «совка» в Кривому Розі та після нього

За тиждень до проведення виборів, 21 жовтня, в Кривому Розі відбувся другий міський фестиваль мистецтв національно-культурних товариств «Єдина родина – моя Україна!»  (так його називають організатори зі структур місцевої влади). Для мене ж  (як і перший, що відбувся рік тому) – це просто місцеве свято  «совка» (чи «гомо совєтікуса» по-іншому).  Хоча б тому, що спільно об’єднуючим на ньому був не український фактор, а «язык межнационального общения в Советском Союзе». Тож попри те, що міський голова Юрій ВІЛКУЛ вимучено й намагався говорити українською, все ж сплутав «місце» з «містом». І  на його блідому мовному тлі виступ консула  Генерального консульства Республіки Польщі в Україні пані Аніти СТАШКЕВИЧ  виглядав зразком досконалості (хоч і  з польським акцентом). Ну, а промова найвищого представника влади на цьому святі  В’ячеслава ЗАДОРОЖНОГО (першого заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації)  відверто засвідчила, «какой язык на этом празднике хозяин». До того ж, заорганізованість, показуха і повна залежність учасників свята від місцевої влади  проглядала  всюди й практично стала підтвердженням знаменитої фрази з пісні геніального Володимира ВИСОЦЬКОГО  «Жираф большой, ему видней» -  щодо «совковості»  цього заходу.

Однак треба підкреслити, що деякі, так би мовити, прогресивні зміни (порівняно з минулим роком)  все-таки відбулися. Бо тоді, наприклад, виступали обидва ВІЛКУЛИ (і батько, і син), причому обоє – відверто не державною мовою, а цього разу батько все-таки намагався говорити українською. Крім того, місцеві правоохоронці мені вже не перешкоджали проводити відеозйомку, хоч і дали зрозуміти, що дозволено робити представникам ТРК «Рудани» (тобто, - «своїм»), а що мені (як представникові єдиної в місті україномовної газети). Та й без цього така свого роду ранговість у ставленні до «своїх» та до «інших» яскраво  проглядається іще з серпня й до цього дня, бо, наприклад,  прес-служба  міськради не подала редакції газети «Промінь Просвіти», акредитованій при міськраді,  жодного повідомлення про наступні заходи чи приїзди високопоставлених гостей до нашого міста, жодного запрошення на ці заходи та зустрічі з гостями.


Категорія: СТАТТІ СЬОГОЧАСНІ | Переглядів: 257 | Додав: carbil | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: