Размышления на русском языке о внешнем и сущностном, об одежде Адамы и Евы (с одной стороны) и обо всем, тело покрывающим (с другой стороны), о духе и теле, о содержимом и обертке-упаковке.
(БАЙКА) Десь аж під хмарами, в сусідстві із орлами,
Дах височів і над людьми, і над дворами.
Він рік за роком із своєї висоти
На існуваннячко тієї дрібноти
Дивився з подивом, бо ті не розуміли,
Що завдяки йому вони жили й творили.
Адже він тінь давав, од вітру захищав,
Він у квартирах цілі сім’ї розміщав.
«Не помічають… Ох, невдячні!..» - Дах крехтів
І щось таке їм виховне сказать хотів!..
Та йому слів не вистачало на цю справу,
Тому й доводилось сидіти величаво
І спозирати з неземної висоти
Те існуваннячко земної дрібноти.
«Що дрібнота, то це все - правда… Неодмінно!» -
Так думав він, «Дах піднебесний і незмінний».
Але одного разу сталось диво:
Дах піднебесний (так раптово й некрасиво)
На землю впав, бо згнив серед орлів на висоті.
Та ще й не просто впав: під ноги дрібноті.
І друге диво: сонця більше стало,
А того Даху - наче й не бувало,
Бо його швидко замінили на нового,
Красивого, земного, молодого.
______________
Не поспішай творити суд із висоти,
Бо там, внизу, серед земної дрібноти,
Ти будеш теж, коли впадеш з посади.
Куди й подінуться тоді твої принади!..
