Форма входу

Категорії розділу

Мои статьи [0]
ПОЕЗІЯ [29]
(Тексти віршів українською та російською мовами)
ПРОЗА [8]
САТИРА ТА ГУМОР [34]
АДЕВАйся! [3]
Размышления на русском языке о внешнем и сущностном, об одежде Адамы и Евы (с одной стороны) и обо всем, тело покрывающим (с другой стороны), о духе и теле, о содержимом и обертке-упаковке.

Пошук

Наше опитування

Націоналізм як державна політика
Всього відповідей: 20

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


 ПРОСВІТА - КРИВИЙ РІГ


П`ятниця, 29.03.2024, 16:53
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

ПРОМІНЬ ПОШУКУ

Каталог статей

Головна » Статті » ПОЕЗІЯ

Слово про вишневий сад

Слово про вишневий сад

Де з’єдналися колись дві річки світлі,

Там, де місто виросло з води,

Сад вишневий навесні розквітнув

Серед маків, васильків і лободи.

 

З хати глянув на це біле диво

Уже сивий, літній капітан

І сказав йому: «Рости щасливо,

Щоб вогонь тебе чи ураган

 

Не згубили, не розвіяли по світу,

Щоб на радість вільним людям в цім краю

Дарував ти щедро вишні їм щоліта

І цим душу звеселяв мою».

 

Жив творець з тим садом біля хати

Душа в душу, на одній землі

А їх вишні і думки крилаті

Дарували людям мир в теплі.

 

Та невільникам, рабам навіщо воля?

Їм би – зброя для своїх бажань,

Щоб руїни й голод після воєн

Панували замість поривань

 

Щось творити чи когось зігріти.

Тому під сокирою поліг

Сад вишневий серед лихоліття,

Там, де заснували Кривий Ріг.

 

А творця не стало ще раніше,

Вільні люди полягли в боях.

Тож і згинули беззахисні ті вишні

Що творець збирав по всіх краях.

 

Потім хату розтягли на шмаття:

Там панують бур’яни серед сміття..

Залишалося спалити все в багатті,

Щоб і думки не було про вороття.

 

Та не знали ті, що руйнували,

Про наш сад забутого творця,

Що здолає він часів завали

Коли правда вселиться в серця:

 

Не фальшива, імені газети,

Із якою шлях пітьми проліг,

А свята, що мрійники й поети

Зберегли як світлий оберіг. -

 

І думки крилаті капітана,

І той сад воскреснуть із пітьми

Там, де Інгулець із Саксаганню

І де знову вільними є ми.

Категорія: ПОЕЗІЯ | Додав: carbil2502 (24.12.2014)
Переглядів: 431 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: