МАЙДАН сказав: «Ні! – брехні».
То чи можна стверджувати, що сьогодні,
через п’ять років, пітьма у
вигляді брехні затьмарила нам світло в кінці тунелю? Я вважаю, що можна. Бо
нема з кого вибирати в другому турі. Бо свій вибір (м’яко кажучи, не
європейський) уже зробило СТАДО (та
частина УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, яка не призвичаєна самостійно мислити й цілком
відповідати за свій вибір). А мені зажди
подобались люди мислячі й при цьому діяльні. Такі, наприклад, як Юрій
АНДРУХОВИЧ, видатний сучасний український письменник, для якого європейські цінності – це справді
орієнтири в житті. А він нещодавно в інтерв’ю «Главреду» досить показово
висловився відносно причин не особливо приязного ставлення до нас з боку Європи
і європейців: «давайте відверто: як може
претендувати на «асоціацію з ЄС» країна, де голова парламенту – співучасник
розправи над журналістом? Найімовірніший переможець президентських виборів –
примітивний недорікуватий дядько з кримінальним минулим? Його найближча суперниця
– дешева брехуха з диктаторською хваткою? Навіщо Європі все це добро? От поки
ми в Україні всіх цих лідерів не зробимо аутсайдерами, нас Європа не
розумітиме. І відмежовуватиметься від нас санітарним кордоном. І я ніколи за
них не виправдовуватимусь. Я лише за Віктора Андрійовича іноді виправдовуюсь,
бо справді незлий міг би бути президент. Але не склалося, отруїли»
Однак у кожній ситуації є свої
можливості діяти. Наприклад, - щодо другого туру.
Мені здається, якщо людина не боїться дивитися правді в очі й
намагається жити по любові, а не за
розрахунком чи - безпутно з причин свого глупства, вона обов’язково зробить позначку в бюлетені під час другого
туру в графі, де написано «НЕ
ПІДТРИМУЮ…» Як на мене, це й буде вибір за світло проти пітьми й брехні, за
правду й любов МАЙДАНУ УКРАЇНСЬКОГО, за демократію і свободу проти диктатури,
ЗА ПАТРІОТІВ ПРОТИ ФАРИСЕЇВ.
|
