ПРОМІНЬ ПОШУКУ

Про якість питної води у Кривому Розі (зрозуміло, що зі знаком «мінус») незабаром, мабуть, складатимуть легенди. Так само, як і про «чистоту» повітря, про  «надійність» тутешніх доріг, про кількість онкохворих, хворих  на туберкульоз, хворих на СНІД… Багато всього тут дикого за цивілізаційними мірками розвелося… Але я поки що – тільки про воду і про, так би мовити, товариську взаємодопомогу та взаємопідтримку металургів, які працюють пліч-о-пліч на одному підприємстві.

Бо може трапитися й таке, що на величезному комбіна ... Читати далі »

(Роздуми з приводу одного святкування)

Найбільше, як мені здається, наші місцеві «вожді» ось уже майже двадцять років на чолі з Юрієм ЛЮБОНЕНКОМ полюбляють святкувати. Особливо ж – День міста, коли все те, що відбувається під час святкування на центральному стадіоні, «по Інтернету показують». А вони, «организаторы и вдохновители», тим часом гордо ... Читати далі »

Влада в суспільстві вільних людей непомітна. На цьому стоїть сьогоднішня Європа.  Щоправда, продемонструвала також свою непомітність протягом першої «стоденки» правління і нова влада України. Але  – тільки на тлі «древа Кремля», де вона виглядає покірним і догідливим  слугою-плазуном: хамелеоном.  Стосовно ж українського народу вона поводиться відверто по-хамському: так, ніби має справу із чужинцями-туземцями якоїсь іншомовної країни. Тому цю владу можна прямо так і називати: ХАМелеони ... Читати далі »

Біда наша в тому, що звикли довіряти чиновникам, через що і  шануємо брехню, а від гіркої правди відвертаємося: не приваблює. Адже скільки високих і теплих слів сказано на адресу наших ветеранів (і війни, і праці), а їм все одно погано живеться. Бо насправді переважній більшості з них дуже й дуже далеко не тільки до рівня матеріального забезпечення ветеранів війни, які воювали на боці переможеної Німеччини, а навіть – до рівня тих наших чиновників, які обзавелися „іномарками” і шикарними заміськими будинками, які мають фінансову основу для навчання своїх дітей за кордоном і для відпочинку на європейських курортах. Але буває і ще набагато гірше. Це коли посадовці на різних рівнях своєю злочинною бездіяльністю просто знущаються над практи ... Читати далі »

7-й Міжнародний1 фестиваль документального кіно про права людини, який цього року  проходив у Києві у березні-квітні  протягом тижня, став для Криворізького міського об’єднання ВУТ „Просвіта” імені Тараса ШЕВЧЕНКА у якості його регіонального партнера вже четвертим поспіль. Цей фестиваль правди (так ми його звикли називати через базову правозахисну тематику) був чи не найскладнішим у плані  організації. А справа в тому, що після минулорічних недостатніх фінансових надходжень внаслід ... Читати далі »

(Уривок з виступу на засіданні місцевого бандбосактиву)

... Хто прийшов сьогодні з „бабочкою”, може зняти її в будь-який момент, щоб дихати вільно і ритмічно... щоб тіло...

... Читати далі »

(На честь Ліни КОСТЕНКО з нагоди ювілею)

ВОНА, видатна українська поетка і великий мислитель Ліна КОСТЕНКО, живе собі посеред нас і водночас – далеко від нас, від уже, здається,  напівбожевільної у своїх навколополітичних пошуках України. Живе, уникаючи різних інтерв’ю та й взагалі – зустрічей із журналістами. І це при тому, що має великі надії саме на журналістів. Адже приблизно рік тому, у квітні 2009-го,  Ліна КОСТЕНКО відверто зізналася: „ ... Читати далі »

9 березня вся Україна відзначала 196-ту річницю від дня народження геніального сина українського народу, поета, мислителя і художника Тараса ШЕВЧЕНКА. Кривий Ріг теж не лишився осторонь. І криворізькі просвітяни вже після 8-ї ранку, самотужки підготувавши кошик із квітами, поставили його до підніжжя пам’ятника, почитали Тарасові вірші з «Кобзаря».

Однак уже з тієї пори навколо пам’ятника юрмилися двірники з мітлами, неподалік стояли міліцейські машини, ходили навколо якісь люди військової виправки із серйозним виразом на обличчях, і дехто – з міського та районного керівництва. Могло здатися, що сюди мав завітати якийсь високий і впливовий гість із далекого зарубіжжя, не менше. Потім ще організовано ... Читати далі »

Україну пересмикує, вона – на межі інсульту. І причому -   так змолоду-змолоду…

В парламенті  геть все забігало і кучкується, на місцях (в регіонах) у всіх начальників раптом видовжуються шиї і дуже помітними стають вуха:  аякже – вони дослухаються кудись нагору, як і кому треба прислуговувати і в якій, так би мовити, позі свою вже багато разів кредитовану й задекларовану вищестоящими негідниками честь віддавати. А країна прокидається від зимової сплячки і з надією вдивляється в бік городів, садів, дач… ... Читати далі »

МАЙДАН сказав: «Ні! – брехні». То чи можна стверджувати, що сьогодні,  через п’ять років,  пітьма у вигляді брехні затьмарила нам світло в кінці тунелю? Я вважаю, що можна. Бо нема з кого вибирати в другому турі. Бо свій вибір (м’яко кажучи, не європейський) уже зробило СТАДО  (та частина УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, яка не призвичаєна самостійно мислити й цілком відповідати за свій вибір).  А мені зажди подобались люди мислячі й при цьому діяльні. Такі, наприклад, як Юрій АНДРУХОВИЧ, видатний сучасний український письменник, ... Читати далі »