ПРОМІНЬ ПОШУКУ

Важко писати про якісь плани і перспективи розвитку місцевої преси, коли бачиш, як у твоїй рідній країні підштовхують до вбивства і уже вбивають. Причому - не тільки словом, а цілком справжньою зброєю. І ще відчуваєш на рівні свідомості: мовно-інформаційний простір твого рідного міста все більше стає не твоїм. Він, швидше за все, уже фактично чужинський. А ті ЗМІ (засоби масової інформації), які повинні доносити достовірну інформацію про навколишній світ, не просто відсторонені від тебе за своїм змістом, а уже нависли над будинками й хатами у вигляді ЗМІя, котрий випалює серця неправдою. Але коли в таких обставинах перестанеш вірити в силу правди, то обов’язково станеш або жертвою брехні, або (з нею в основі) - співучасником цілого масового злодіяння. Тому журналісти мають з вірою в серці не відступати, а навпаки: діяти наступально, дбаючи про те, що ж слід робити, аби в навколишньому просторі істотно поменшало неправди і аби відсторонити ... Читати далі »

... Читати далі »

Не хочу сперечатися про те, раніше нам краще жилося («в Союзі») чи сьогодні (на його руїнах). Бо різні це способи життя. Одна справа, коли тебе постійно організовують і кудись спрямовують «вишестоящі» члени Політбюро єдиної партії, і зовсім інша, коли тобою маніпулюють члени обслуги котрогось із скоробагатьків. Але і тоді, і сьогодні у підвалинах твоїх стосунків з державою – одне й те саме: твоя приватна ініціатива їм не потрібна, а твої найголовніші завдання – коритися, бути слухняним і «молча работать», бо все те, що вони роблять нагорі, - «для блага народу», а те, що кажуть про свою діяльність – «свята правда». Та оскільки минуле – предмет розгляду для істориків, то і залишимо його їм. Самі ж подивимося на те, що відбувається у підвалинах цих взаємостосунків сьогодні і як воно допомагає ... Читати далі »

Навіщо криворіжцям неПРавдива влада?

Кожен із наших читачів (якщо навіть нашвидку перегляне наступні абзаци цього матеріалу) одразу зрозуміє, де є неправда і хто має відповідати за поширення інформації, яка не відповідає дійсності, а тому, можливо, так само швидко погодиться з тими висновками, які зроблю наприкінці всього викладеного.

Спочатку ж процитую уривок з ... Читати далі »

1. Припинити наругу над пам’ятю Тараса ШЕВЧЕНКА, а значить - оголошення про репертуар Криворізького міського академічного театру драми та музичної комедії  імені Тараса ШЕВЧЕНКА навпроти пам’ятника йому на проспекті Карла МАРКСА регулярно подавати державною мовою, а не мовою Російської імперії та її імперського типу наступників, якою видавалися царські укази про репресивні дії проти поета за вірші, які він писав українською.

2. ... Читати далі »

1.

НЕЩОДАВНО, 16 серпня, близько двадцяти жителів нашого міста із красномовними написами  на плакатах вийшли на площу перед будинком Криворізької міської ради з протестною акцією. Чому красномовними? Бо на тих трьох плакатах можна було прочитати таке: «Пане Вилкул! Не розміщуйте свій бізнес на прибудинкових територіях нашого міста», «Панове депутати! Ви спотв ... Читати далі »

«…Настало лето, - Спасибо партии (и ВИЛКУЛАМ?) за это!..» ... Читати далі »

... Читати далі »

Мова йтиме не про те, щоб зазначене в заголовку здійснити негайно і за будь-яку ціну. Вона – про інше: як мирним шляхом вийти на прогресивний розвиток і розквіт українського  суспільства, спираючись на європейські цінності, за допомогою чого це можна здійснити і чому іншого виходу у нас уже просто немає. Адже хіба це не дивно: живемо ніби в незалежній і навіть демократичній Українській  державі, а в той же час бачимо, як навколо нас усе меншає і меншає всього українського, а також – реальних можливостей захистити наші права і ... Читати далі »