Вже після зустрічі в Кривому Розі із всесвітньовідомим правозахисником Євгеном ЗАХАРОВИМ, яка трапилася на прохідній до військової прокуратури Криворізького гарнізону, і після судового засідання, яке тривало того ж дня аж до пізнього вечора, та навіть пізніше: після того, коли за два дні на профілі Facebook пана ЗАХАРОВА побачив дещо обнадійливу інформацію, - я вирішив знову звернутися до книги нашої геніальної письменниці Ліни КОСТЕНКО «Записки українського самашедшого». І в черговий раз мене вразили своєю точністю і правдивістю її оцінки, хоча минулі кілька років за своєю переворотністю, здавалось би, мали б відчутно вплинути на суспільство. І вплинули. Але, як на мене, - не відчутно, і – далеко не всюди однаково. Ось, наприкдад, ці думки, з д
...
Читати далі »
