Багато кругом всяких бездарних дамочок бігає, нічого унікального в них немає, бо всі вони одінаково устроєні. То лучче б уже  тими тряпками не прикривалися. Хіба шо коли холодно? .. Та пішли вони!.. Тільки думать мішають.. А я якраз вспоминаю…

Да, велика сцена була… А людей!.. І всі на мене дивилися, мені молилися, А я ж нікого не трогав, а літав у своїх думках високо-високо, над прапорами і  оранжевими лєнточками. На фіга ота мєлка бездарность на високих каблуках  випнулася?.. І що з того стало? – У Зміючку ... Читати далі"